8 порад для того, щоб завжди бути готовими виступити експромтом на сцені
1. За декілька днів до потрібної події активуйте режим відповіді на запитання. Пошукайте в інтернеті наприклад топ-запитання рекрутерів на співбесіді. І відповідайте на них. Включіть режим “тато, а чому небо блакитне” і спробуйте пояснювати “синові” банальні речі. Погрузіться в цю гру і ваш мозок запуститься на активний пошук відповідей.
2. Залиште “свого філософа” вдома. Говоріть просто та зрозуміло. Ви виступаєте перед живою аудиторією і в ній навряд всі розуміються на інтеграції кількісних результатів однорідних досліджень для представлення статистичних показників вашої теми.
Довгими реченнями та вишуканими дієприкметниковими зворотами ви можете створити чудове враження про себе, проте ваш виступ має запам’ятатися певними порадами чи надихнути на конкретну дію (чи принаймні добре розважити).
Говоріть про власний досвід. Між кораблями які борознять…та історією про ваше знайомство з котом Васильком, виграє кіт Василько. В той же час інтимні речі, осуд інших котів чи політична кар’єра власника кота нехай залишається для розмов за лаштунками.
3. Інколи може здаватися, що в залі всі так і чекають на вашу помилку. Хтось дивиться занадто зосереджено, хтось підозріло, а дехто взагалі розглядає візерунки на стелі або ж вивчає плитку на підлозі. Тому радимо обрати в аудиторії позитивно налаштовану людину і розповідати для неї. Нехай вона буде вашим “союзником”. Як її впізнати? Якщо ця людина усміхається і схвально киває, значить це вона. Бажано, щоб “союзник” сидів в кінці зали, тоді ваша промова буде спрямована до всієї аудиторії. Якщо ж раптом такої людини ви не знайшли — придумайте її та виступайте для неї.
4. Якщо вас про щось запитали під час виступу і ви не знаєте відповіді — чесно в цьому зізнайтесь. Поясність чому ви не маєте відповіді та далі розповідайте те, на чому знаєтесь. Багато доповідачів хочуть виглядати всезнайками, при цьому аудиторіях може неприязно сприймати таку поведінку. А публічне зізнання в тому, що ви чогось не знаєте зробить вас ближче до публіки та вони уважніше сприймуть те, що ви говорите. А при нагоді знайдіть відповідь на те саме запитання.
5. Більшість слухачів не чіпляють фрази на кшталт “Зараз я розкажу вам про…»?”, “Я хочу поділитись з вами…”, “Мета мого виступу…”. Уникайте подібних висловів, просто розказуйте історію. Обіграйте початок цитатою, жартом або цікавим фактом. Такі деталі краще запам’ятовуються та затягують аудиторію у вир інформації, якою з нею діляться.
6. Під час виступу важливо змінювати “статичний малюнок” для глядачів. Будьте динамічними — використовуйте жести та різноманіття вашого голосу.
Якщо побудувати цілісний виступ доволі складно, то почніть з малого підкріплюйте жестами ваші слова. Наприклад, коли говорите про ширину чи висоту об’єкта — покажіть це жестами. Проте пам’ятайте, рухів має бути не занадто багато, щоб не походити на вітряк.
Для жвавого виступу також важливий голос. Спробуйте в ті моменти, коли розкриваєте важливу думку — підвищити тон голосу. А перед цим навпаки — стишити, щоб привернути увагу.
7. Коли ви виходите на сцену, не починайте відразу говорити. Зробіть паузу на кілька секунд, усміхніться та встановіть зоровий контакт з аудиторією. Цей прийом допоможе розслабитись, адже організм не вміє боятись, коли на обличчі усмішка. А глядач матиме час налаштуватися на ваш виступ. І не забувайте про поставу, вона створює внутрішнє відчуття впевненості — виходьте з розправленими плечима та піднятою головою.
8. Створюйте свій стиль, не варто сліпо наслідувати навіть найвеличніших ораторів. Відточуйте власні прийоми, які додадуть яскравості вашим публічним виступам. «Виголосити яскраву промову – одна справа, а вимовити її яскраво – інша» (Джозеф Джефферсон)